6клас

                Джанні Родарі     "Листівки з видами міст"

Джанні Родарі народився 23 жовтня 1920 року у містечку Оменья, на півночі Італії, біля підніжжя Альп. Батько помер, коли хлопчику виповнилося лише дев’ять років і для сім’ї настали важкі часи. Їм довелося переїхати в Варце, де легше було знайти роботу і мати влаштувалась служницею в багатий дім. Хлопчик ріс жвавим і веселим, понад усе любив книжки. За характером він був дуже вразливим і всім серцем сприймав несправедливість.  Мати, прагнучи дати сину освіту, влаштувала його на повне утримання в духовну семінарію. Але священиком юнак не став.  Спочатку він вчителював, даючи приватні уроки, потім перейшов в початкову школу. І тут вперше розкрився унікальний талант Родарі – його рідкісний дар спілкування з дітьми – розповідати про складне просто, з вигадкою, складати на ходу всілякі небилиці, які не мають прямого відношення до уроку, але які пробуджують фантазію дітей.

           Вчителювання було перервано війною: Родарі йде воювати з фашистами в ряди Опору. Після війни він стає журналістом, його матеріали на тему виховання і дитячої психології, бесіди з батьками і педагогами друкуються в газетах Мілана та Риму

            З роботою в газеті італійських комуністів «Уніта» («Єднання») пов’язане народження Джанні Родарі як дитячого поета і письменника. Одного разу головний редактор, в порядку партійного доручення, запропонував молодому журналістові організувати на сторінках газети веселий куточок для дітей італійських робітників. От що розповідає про початок свого поетичного шляху сам Родарі:«Уже кілька років пройшло після того, як я перестав викладати, але взявшись за перо, я уявив собі, що на мене спрямовані очі моїх учнів, що вони чекають від мене казки або веселі історії. Так я почав писати для малят»

             У заснованому в 1948 році «Куточку для малят» майбутній письменник почав друкувати вірші для дітей трудової Італії, близькі за формою до дитячого фольклору. «Куточок для малят» мав великий успіх. Захоплені читачі буквально засипали газету листами. Родарі запросили в столичну редакцію «Уніта» і запропонували створити додаток до газети – щотижневий дитячий журнал «Піоньєре». Саме тут, на його сторінках, вперше була надрукована повість-казка «Пригоди Цибуліно» (1951)

         Героями віршів Родарі стали діти, що живуть у хатинах і підвалах. Це служаночка, на яку кричить господарка, син рибалки, босоногий маленький листоноша і чистильник чобіт.

          Жваво й образно розповідає поет про радість праці, глузує з багатих ледарів («Чим пахнуть ремесла», «Якого кольору ремесла», «Лудильщик» і ін.). Задерикуватий гумор змінюється скорботними нотами, коли у світ світлих уявлень дитини проникають картини несправедливості, страждання, насильства («Хлопчик з Модени», «Слово «плакати», «Чіччо»).

            У передмові, написаній Родарі для першого збірника його віршів, італійський письменник розповідав, як створювалися його «філастроке». «Один раз у редакцію прийшов лист від однієї жінки. «Я живу в темному і сирому підвалі, – писала вона. – У цьому підвалі росте мій хлопчик, його кличуть Чіччо. Напиши віршик і для нього». Отак з'явився на світ вірш «Чіччо»:

Чиччо в подвале живет, у помойки,

Спит на скрипучей, расшатанной койке.

Стол хромоногий да табурет,

Больше в подвале мебели нет...

Есть на земле и сады и поляны,

Тысячи брызг рассыпают фонтаны.

В темном подвале по стенке всегда

Медленной струйкой стекает вода...

У 1970 році  Джанні  Родарі присуджується найпочесніша нагорода в галузі дитячої літератури – Міжнародна премія імені Г. К. Андерсена 

Завдання. Перечитайте статтю підручника і складіть візитівку письменника.   Виразно перечитайте  вірш "Листівки з видами міст"  і дайте відповіді на запитання підручника на ст. 162