ПІЛІГРИМ: Виховна робота

Пріоритети виховної роботи в сучасній школі

Сучасний період відродження України, її державності, економіки, освіти, науки та культури вимагає зміни поглядів на освіту, виховний ідеал, виховання особистості. У Національній доктрині розвитку освіти, цілісна виховна система розглядається як один із основних шляхів реформування виховання.

Основним завданням сучасної школи є виховання свідомих громадян України, забезпечення умов для творчої самореалізації, самовизначення особистості. Це повинно осередком виховної системи.

У Концепції національного виховання, Національній програмі виховання дітей та молоді визначаються основні принципи організації виховного процесу, серед яких основними є акмеологічний принцип, національна цілеспрямованість, культуровідповідність, цілісність, психологічний супровід, технологізація, діалог тощо.

На основі цього виховання процес розглядається педагогічним колективом, по-перше, як організація середовища та створення оптимальних умов для самовиховання, по-друге, як допомога дитині в усуненні перешкод, що заважають успішній життєвій траєкторії.

Часто перед адміністрацією школи, учителями, класними керівниками у процесі педагогічної діяльності постають питання: «Яким же чином досягти самореалізації кожної особистості в системі особистісно зорієнтованого навчально-виховного процесу? Як організувати процес виховання учнів? Яким змістом його наповнити? Що необхідно враховувати, визначаючи завдання й види діяльності з учнями різного віку? На формування яких якостей, умінь і навичок варто насамперед звернути увагу?»

Зупинимось на основних принципах побудови виховної системи школи:

принцип перший - «не зашкодити» (збереження психологічного та фізичного здоров'я дитини, що, є найважливішим у навчально-виховному процесі);

принцип другий - духовна насиченість шкільної життєдіяльності дітей. Якість знань, цінність ідей, думок і діяльності людини, що виникають на базі знань, зумовлюється не тільки істинністю знань, але їх духовною насиченістю. Виховання особистості неможливе без виховання емоцій та естетичної свідомості;

принцип третій - ставлення до дитини як суб'єкта власного розвитку реалізується через принципи педагогіки співпраці, толерантності, підтримки, які спрямовані на самостановлення індивідуальності;

принцип четвертий - індивідуальний розвиток педагогів. Учитель теж повинен розвиватися, удосконалювати свою професійну компетентність, педагогічну майстерність.

У шкільних умовах доцільно звертати особливу увагу на формування й утворення нового педагогічного мислення, побудованого на демократичних засадах. Цей підхід передбачає, перш за все, зміну стратегічних напрямів, принципів, підходів та орієнтирів до організації навчально-виховного процесу з урахуванням сучасних вимог: 12-річна школа, профільне навчання, здійснення особистісно зорієнтованого підходу до формування особистості - учасника навчально-пізнавальної діяльності.

Досить слушно у зв'язку з цим згадати слова великого педагога сучасності Василя Сухомлинського: «Не можна зводити духовний світ маленької людини до навчання. Якщо ми плануємо прагнути до того, щоб усі сили душі дитини поглинали уроки, життя її стане нестерпним. Дитина має бути не тільки школярем, а перш за все людиною з багатогранними інтересами, запитами, прагненнями».

Саме життя змусить пріоритетним напрямом діяльності школи обрати саме виховання, бо кожен педагог добре розуміє, що формування конкурентоспроможної особистості для життя в нових економічних умовах, створення умов для самореалізації - головна місія сучасної школи, а без розвиненої, науково обґрунтованої системи досягти цієї високої мети неможливо. Тому можна вважати, що вже настав час звернути якомога більшу увагу на проблеми виховання, побудови виховної системи школи та класу, організацію виховного процесу як на уроці, так і в позаурочний час.

Особливо треба виокремити такий важливий пріоритет виховного процесу, як організація самоврядування у школі, бо саме зі шкільних виконкомів, учкомів, президентських рад, республік виростуть відомі політики та державні діячі, які будуть мати великий вплив на суспільство, а деякою мірою будуть визначати і майбутнє життя в Україні.

Основними принципами самоврядування можна визначити такі:

-принцип педагогічного сприяння, педагогіка співпраці передбачає вирішення проблеми учнями спільно з вчителями;

-принцип наступності та змінності активу забезпечує встановлення товариських стосунків старших учнів з молодшими;

-принцип конкретної предметної діяльності ставить за мету здійснення традиційної або розвивальної діяльності;

-принцип єдиного планування забезпечує скоординованість планів, єдність дій учительського й учнівського колективу, що сприяє підвищенню авторитету учнів, веде до співробітництва;

-принцип розвитку ініціативи та самодіяльності;

-принцип єдності прав та обов'язків учнів поєднує громадські й особисті інтереси в роботі органів учнівського самоврядування.

Таким чином, головною метою самоврядування у школі є формування в учнів навичок самоврядування, самостійності, ініціативи, навчити цьому всіх, а не лише активістів.

Важливим елементом виховного процесу у школі є виховна система класу. Доцільно зазначити, що виховна система класу - це спосіб життєдіяльності та виховання членів класного співтовариства, що становить цілісну й упорядковану сукупність взаємодіючих компонентів і сприяє розвиткові особистості та колективу.

Створення такої системи забезпечить найефективнішу реалізацію виховних завдань.

Виховання - це творчість, це найвища коштовність, про яку повинні дбати і батьки, і педагоги.

Сьогодні на школу, а особливо на сільську, покладена велика відповідальність: формування і розвиток інтелектуальної, свідомої особистості з громадською позицією, готової до конкурентного вибору свого місця в житті.
Враховуючи сучасні вимоги до виховного процесу в навчальних закладах, у нашій школі створена програма творчого розвитку і саморозвитку особистості на базі особистісного підходу, яка дозволяє здійснювати завдання виховання, що у свою чергу призводить до вироблення специфічної структури виховної роботи в школі.

Головне завдання - створення умов для розвитку особистості учня. Досягається це організацією та проведенням виховної роботи з класним колективом та діяльністю в соціумі.

Виховну систему роботи в нашій школі можна охарактеризувати так:
Загальні цілі та завдання виховання
Принцип виховання:
1. Принцип гуманізації і демократизації виховного процесу. Він означає, що вся виховна робота підпорядковується завданням формування громадянина незалежної України.

Цей принцип реалізується наступним чином:
- при вивченні основ наук на уроках;
- при проведенні тематичних виховних годин;
- при проведенні спеціальних уроків народознавства;
- у процесі позашкільної роботи;
2.Принцип зв’язку виховання з реальним життям.
3. Виховання особистості в колективі в ході спільної діяльності.
4. Єдність вимог і повага особистості.
5. Послідовність, систематичність і єдність виховних впливів.
6. Вівповідність віковим та індивідуальним особливостям учнів.
7. Свідомість, самодіяльність та активність учнів.
Джерела організованого виховного впливу
- Сім’я
- Педагогічний колектив
- Учнівський колектив
- Громадськість
Зміст виховання
(основні напрямки виховної роботи в школі)
Педагогічний колектив впроваджує в свою діяльність Програму "Основні орієнтири виховання учнів".
- Ціннісне ставлення до себе;
- ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей;
- ціннісне ставлення до культури і мистецтва;
- ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави.
Методи і форми виховання
А. Макаренко говорив, що метод - це інструмент дотику до особистості. В своїй роботі використовуємо чотири групи методів:
І група: методи формування свідомості особистості учня (розповідь, пояснення, бесіда, диспут, приклад);
ІІ група: методи організації діяльності учнів і формування досвіду поведінки (педагогічна вимога, громадська думка, привчання, вправи, доручення. створення виховних ситуацій);
ІІІ група: - методи стимулювання діяльності поведінки учня (метод залучення учнів до творчої діяльності, виконання творчих завдань, удосконалення моделей, виготовлення моделей, участь у олімпіадах і конкурсах);
- методи заохочення до навчальної діяльності школяра (система похвали та підбадьорювання, використання засобів масової інформації, матеріальні стимули(премії, подарунки);

ІV група : методи контролю за ефективністю виховання (облік результатів оцінки поведінки класним керівником, написання характеристики, ведення щоденника учнем, самоаналіз власної поведінки)

Фотохвилинка виховної роботи