середа, 3 лютого 2016 р.

Календар пам'ятних дат лютого

15 лютого – День вшанування  учасників 
бойових дій на території інших держав.
Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 180/2004 від 11 лютого 2004 року).

19 лютого – 20 років тому (1992)
Верховна Рада України затвердила малий Державний герб України – тризуб

20 лютого – Всесвітній день соціальної справедливості.

21 лютого – Міжнародний день рідної мови.


        День     вшанування  учасників  бойових дій встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи громадських організацій та з метою вшанування громадян України, які виконували військовий обов'язок на території інших держав…» До того 15 лютого неофіційно відзначалося як річниця завершення виведення радянських військ з Афганістану в 1989 р. Безумовно, в першу чергу в цей день громадяни України вшановуватимуть своїх співвітчизників - учасників "афганської” війни. Минають роки з того часу, коли останній БТР розвідувального батальйону 201-ї дивізії з командувачем 40-ї окремої армії генералом Борисом ГРОМОВИМ перетнув афгансько-узбецький кордон поблизу містечка Термез. Майже 10 років тривала ця війна. З 1979 до 1989 року близько ста п’ятдесяти тисяч українців пройшли через її горнило.
  290 наших співвітчизників не повернулися з тієї війни, 62 – вважаються зниклими безвісти або тими, що потрапили у полон. Отримали поранення більш ніж вісім тисяч українців, 4.687 з них повернулися до рідних домівок інвалідами.  Зараз колишні воїни-інтернаціоналісти служать майже в усіх ланках Збройних Сил, починаючи з військового відомства і закінчуючи частинами Збройних Сил.

19 лютого – 20 років тому (1992)
Верховна Рада України затвердила малий Державний герб України – тризуб

 


 Тризуб – українське національне знамено у формі золотого тризубця особливої форми на синьому полі; у минулому – герб князів Рюриковичів і Київської держави.


                                Історія

  Про походження і значення тризуба як символу державної влади, церковної чи військової емблеми українців існують різні теорії, але жодна не дає задовільного пояснення. Найстаріші археологічні знахідки тризубів на українській території сягають 1 століття. Ймовірно, він був знаком влади, символом племені, яке пізніше стало складовою частиною українського народу. З княжої доби збереглися тризуби на золотих і срібних монетах князя Володимира Великого, який, мабуть, успадкував цей родинно-державний знак від своїх предків. Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Вiйська Запорiзького законом, що приймається не менш як двома третинами вiд конституцiйного складу Верховної Ради України. Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України)
Стаття 20. Роздiл І Конституцiї України
З найдавніших часів тризуб шанується як магічний знак, свого роду оберіг. Це зображення археологи зустрічали у багатьох пам'ятках культури, датованих першими століттями нашої ери. Відомий серед народів Сходу і Середземномор'я з найдавніших часів, на українських землях з II ст. Існує до ЗО теорій походження і значення тризуба (сокіл, якір, символ триєдинства світу тощо). Тризуб, родовий знак Рюриковичів часів Київської Русі. Перша згадка у літописах про ці знаки належить до Х століття.
Посли київського князя Ігоря (912-945 рр.) при укладанні договору з візантійцями мали свої печатки з тризубами. За часів Київської Русі тризуб стає великокнязівським знаком - його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах. Київський князь Володимир Святославович (980-1015 рр.) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого - тризуб і напис "Володимир на столі, а це його серебро". Тризуб символізував поділ Всесвіту на небесне, земне й потойбічне, поєднання Божественного, Батьківського й Материнського – священних начал, трьох природних стихій – повітря, води й землі. У грудні 1917 Українська Центральна Рада прийняла тризуб в якості герба УНР. Фактично це було схвалено 18 січня 1918, а 1 березня проголошено закон про герб, на виконання якого 22 березня 1919 було викладено опис герба з тризубом як головним його елементом. З 22 січня 1919 згідно з законом про Злуку тризуб увійшов у крайовий герб Західної області УНР. Залишався він головним елементом герба гетьманської держави П.Скоропадського, а також Директорії. Уперше конституційне тризуб був оформлений як державний герб у травні 1920 Всеукраїнською Національною Радою, а вдруге – спеціальною "Урядовою Комісією по виготовленню Конституції Української Держави" 1 жовтня того ж року. У 1939 тризуб став державним гербом Карпатської Русі, що проголосила самостійність після розпаду Чехословацької республіки. У радянській Україні тризуб піддавався офіційній дискредитації, попри це залишаючись символом національно-визвольного руху.

20 лютого – Всесвітній день соціальної справедливості.

Всесвітній день соціальної справедливості — міжнародний день, що відзначається ООН щороку 20 лютого, починаючи з 2009 року.
 За рішенням 62-ї сесія Генеральної Асамблеї ООН (19.11.2007) 20 лютого проголошено Всесвітнім днем соціальної справедливості. Відзначається з 2009 року. Ініціатива започаткування Всесвітнього дня соціальної справедливості належить урядові Киргизстану. Проект резолюції, співавторами якого виступили близько 80 держав, був прийнятий консенсусом. У документі підкреслюється, що соціальний розвиток і соціальна справедливість – необхідні умови підтримки миру і безпеки як всередині кожної окремої країни, так і у взаємовідносинах між ними. У цей день ООН «пропонує всім державам-членам присвятити цей спеціальний день проведенню на національному рівні конкретних заходів відповідно до мети та завдань Всесвітньої зустрічі на вищому рівні в інтересах соціального розвитку та ХХІV спеціальної сесії Генеральної Асамблеї».

21 лютого – Міжнародний день рідної мови.

Проголошено Генеральною конференцією ЮНЕСКО у листопаді 1999 року і відзначається щороку з лютого 2000 року (резолюція 30-ї сесії ЮНЕСКО)

Це день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня – 17 листопада 1999 року в Парижі. Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того організація вважає що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги. Щорічне відзначення цього дня використовується для скерування уваги на меншини з менш аніж 10.000 особами, що активно розмовляють мовою. Часто ці мови не передаються наступному поколінню і потрапляють у забуття. Багато мов котрими розмовляють менше 100 осіб не задокументовані.
 Мова для кожного народу стає ніби другою природою, що оточує його, живе з ним всюди і завжди. Без неї, як і без сонця, повітря, рослин, людина не може існувати. Як великим нещастям обертається нищення природи, так і боляче б'є по народові зречення рідної мови чи навіть неповага до неї, що є рівноцінним неповазі до батька й матері. Згадаймо слова В. Сосюри: "Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема".  Народ, який не усвідомлює значення рідної мови, її ролі в розвитку особистості, не плекає її, не може розраховувати на гідне місце в суцвітті народів. Тому знати, берегти і примножувати рідну мову – це обов'язок кожної людини.


Немає коментарів:

Дописати коментар